|
Вища ліга. Четвертий тур
ОБОЛОНЬ — МЕТАЛУРГ ЗП 0:0
ВОДНЕ ПОЛО В ДЕНЬ ЮВІЛЕЮ КОБЗАРЯ
КИЇВ
Романенко*
Олійник (П. Іванов, 35)
С. Конюшенко*
Кутас
Нивинський-к
Каряка
Гребеножко
Міщенко
Кобзар (Мельник, 62)
Назарук
Козеренко (Коробкін, 79)
ЗАПАСНІ:
Товт
Лонський
М. Слободян
Чуприна
ТРЕНЕР: Петро СЛОБОДЯН
ЗАПОРІЖЖЯ
Глущенко*-к
Вишняк
Лобанов
Заєць
Челядзинський
Лучкевич (Силюк, 82)
Польовий (Зубченко, 53)
Максимов
Хома
Любарський*
Демченко (Милосавлевич, 75)
ЗАПАСНІ:
Золна
Ілляшов
Кабельський
Левченко
ТРЕНЕР: Валерій ЯРЕМЧЕНКО
1 серпня. 18.00. Київ. Стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського. 1000 глядачів. 25 градусів. Оцінка поля — 5
СУДДІ:
О. Зубарєв (Слов’янськ)
О. Кравченко
О. Журба (обидва — Донецьк)
4-й арбітр: В. Швецов (Одеса)
Делегат ФФУ: В. Дердо (Іллічівськ)
ПОПЕРЕДЖЕННЯ:
Міщенко (19)
Лучкевич (40)
Чесна гра: 7,7 — 7,7
Для кого як, а для півоборонця київської “Оболоні” Віталія Кобзаря звітний поєдинок став ювілейним. 32-річний український гравець, найкращий футболіст Киргизії 1992 року, чемпіон Киргизії сезону 1992-1993 років, бронзовий призер чемпіонату України 1997 року у складі полтавської “Ворскли” у неділю відіграв 200-й матч у вищій лізі елітного дивізіону чемпіонату України.
Однак свята, на превеликий жаль, не відбулося. Ні для “Оболоні”, якій нині не можна втрачати очок, ні для обох команд загалом, ані для глядачів. З першої до останньої хвилини матчу у Києві йшла така злива, що часом не було видно м’яча й партнерів по команді. Блискавки зблискували, а грім гримів з такою силою, що виникало хвилювання за те, аби прожектори вціліли. Звісно, що футболу у таку негоду не варто було очікувати.
Уже за кілька хвилин газон перетворився на ковзанку. Що й говорити, якщо партнери віддавали один одному пас, а м’яч не долітав, натомість гучно хлюпочучи у воді.
Справді небезпечний момент виник на двадцятій хвилині. Організовувати комбінаційні атаки просто не було сенсу, а ось розраховувати на дальні удари тільки й залишалося. Що й зробили запоріжці. Удар у таку негоду був ще підступнішим, аніж завше, проте Романенко, для якого це був перший домашній поєдинок у сезоні, швидше у падінні, ніж у стрибку, перевів м’яч на кутовий. Не забарилися з відповіддю й господарі, які, що було помітно, у першому таймі більше володіли територіальною та ігровою перевагою.
Сергій Назарук з-під оборонця “Металурга” завдав гнучкого удару у дальній кут, та Глущенко, доклавши зусиль, зреагував миттєво і ліквідував загрозу.
Ще один небезпечний момент у наступні кілька хвилин створили гості. Руслан Любарський, одержавши чудовий пас від Юрія Максимова, виходив сам на сам з голкіпером. Проте на заваді став оборонець, який і не дав можливості вдарити по воротах належно.
На 35-й хвилині злива знову нагадала про себе. Роман Козеренко зробив вивірену передачу у центр карного майданчика і Віталій Міщенко, перебуваючи на ударній позиції, послизнувся і не влучив по м’ячу.
Наприкінці тайму випогодилося, проте це не стало причиною активізації дій обох команд. Виконавці, доклавши чимало зусиль для боротьби з підступною негодою, в останні хвилини зустрічі, вочевидь, вирішили перепочити.
У другому таймі суцільна ковзанка чергувалася з гострими атакуючими моментами, які хоч трохи розганяли глядачам нудьгу. Уявіть, як воно — просидіти півтори години!
На 50-й хвилині Павло Кутас виконав сольний прохід по правому флангу і зробив навісну передачу в центр майданчика, де майже впритул завдав удару Олександр Гребеножко. Проте Андрій Глущенко знову врятував свою команду.
Не можу не згадати про ще одну неприємність матчу, пов’язану з негодою. Такої кількості фолів, порушень та ударів по ногах давно вже не було. Саме після одного із зіткнень, поле змушений був залишити Роман Олійник, а Володимир Польовий зазнав травми голови.
Ближче до кінця матчу гострі моменти почали виникати біля обох воріт, адже було зрозуміло, що єдиний гол за таких обставин буде вирішальним. Відквитати два, напевне, жодна з двох команд не змогла б.
Запам’яталася комбінація Каряка — Гребеножко — Мельник, коли Олександр ефектно перекинув м’яча через оборонців, але запорізький голкіпер став на заваді Віктору. Запам’яталося й те, що поблизу карного майданчика гостей Гребеножка відверто потягнули за сорочку.
А за п’ять хвилин до завершення основного часу Любомирський завдав такого потужного удару, спрямовуючи в “дев’ятку” м’яча, що здалося — усе вирішено. Якимось дивом Романенко дістав кінчиками пальців “кулю”, та вдарилася в поперечину і вилетіла за межі поля.
Матч так і завершився унічию і того вечора сухим залишився лише рахунок.
Післямова
Валерій ЯРЕМЧЕНКО, головний тренер “Металурга”:
— Грі команд заважали погодні умови. Щодо колективних дій: тут ми не поступилися киянам. Щодо голевих ситуацій, то їх було обмаль. Не на належному рівні відіграли нападники.
Петро СЛОБОДЯН, головний тренер “Оболоні”:
— Погода справді внесла свої корективи у гру. Але конструктивних дій нашої команди було мало. Минулого сезону у центрі поля відзначалися Каряка і Кобзар. Сьогодні вони не вийшли на той рівень. Каряка — з об’єктивних причин, та й часу від початку сезону пройшло небагато. Від цих гравців залежить напрямок розвитку атак, сьогодні вони мали поганий вигляд.
Я незадоволений ні діями команди, ні результатом. Адже втрачені очки нам ще відгукнуться.
02.08.2004 | 
